Наукова діяльність у Держкомземі - проблема комплексна

Розкриваючи на зустрічі з журналістами досить актуальну на сьогодні тему про ефективність науково-дослідної роботи в Держкомземі, заступник Голови Сергій Бєльчик зауважив, що питання фінансування науково-дослідних робіт за рахунок бюджетних коштів - специфічне і ризиковане з точки зору порушень фінансово-бюджетної дисципліни. Про це, за його словами, свідчить проведений аналіз робіт, затверджений рішенням колегії Держкомзему від 25 вересня 2009 року «Про результати впровадження науково-технічної продукції, оплата і виготовлення якої здійснювалася Держкомземом у 2007-2008 роках за рахунок бюджетних коштів».

Відповідно до держзамовлення на науково-технічні розробки, методологічне забезпечення і підготовку проектів нормативно-правових актів, пов'язаних із земельними відносинами, на виконання 50 видів робіт. було виділено бюджетне фінансування на суму майже 6,3 млн гривень. Проте аналіз впровадження їх у практичній діяльності засвідчив відсутність будь-якої реалізації значної частини з них. А за окремими розробками в Держкомземі взагалі відсутні будь-які матеріали, які б підтверджували їх виконання.

Аналогічна картина і щодо виконання планових науково-технічних розробок на 2008-2009 роки. Передбачалося виконання 56 науково-дослідних робіт на суму 4,5 млн грн, з яких профінансовано за рахунок коштів державного бюджету 3,5 млн гривень. Із 38 виконаних робіт переважна частина також не впроваджена і відсутні матеріали, які б підтверджували їх виконання. Колегія визнала такі результати незадовільними.

Минулого року це питання намагалося вивчити ГоловКРУ в ході проведення ревізії. Проте в акті ревізії йому приділено лише один абзац, а саме: матеріали щодо використання бюджетних коштів на наукову діяльність не були представлені до ревізії.

Як наголосив Сергій Бєльчик, такі факти дають право порушувати питання про неефективне використання бюджетних коштів, більше того - керівництво Держкомзему зараз працює над тим, щоб це питання повернути в дещо інше русло - неефективне використання і розкрадання бюджетних коштів у багатомільйонних сумах. А це вже, за його словами, інша юридична відповідальність.

Торік, доповнив Леонід Івашко, начальник Управління внутрішнього контролю Держкомзему, ревізори ГоловКРУ констатували: в 2007 році наукові роботи профінансовані на суму 6 млн 836 тис. грн, які повністю використані, у 2008 році - 4 млн 64 тис. грн. З них на науково-технічні розробки - 3 млн 570 тис. грн, інформаційно-методичне забезпечення - 494 тис. гривень.

Зокрема, керівник структурного підрозділу Держкомзему наголосив, що низку прорахунків було допущено саме на етапі планування науково-дослідних робіт. «Уже тоді було зрозуміло, що заплановані розробки не можуть бути впроваджені. Це зумовлено тим, що відповідно до регламенту і процедури, які були встановлені в Держкомземі, науково-дослідна діяльність планувалася, виходячи з тих чи інших нормативно-правових документів». Зокрема, до плану включалися роботи, на які не було жодних підстав. Наприклад, було дві роботи на загальну суму 600 тис. грн, з яких освоїли лише 130 тис. гривень.

Також в плани включалися роботи, спрямовані на реалізацію положень законопроектів, які досі не розглядалися Верховною Радою України. Намагаючись реалізувати норму законопроекту, Держкомзем замовляв і фінансував науково-дослідні роботи, не маючи навіть уяви про те, в якій редакції буде схвалено парламентом той чи інший закон. Підставою для таких розробок були чотири законопроекти, які Верховною Радою не розглядалися, а деякі були взагалі зняті з розгляду профільними комітетами. На це у 2007-2008 роках з державного бюджету було використано 4 млн 700 тис. гривень. Для прикладу: одна з науково-дослідних робіт - розробка методики продажу земельних ділянок іноземцям. Незрозуміло, як можна було створювати методику, не маючи на це законодавчих підстав?

Керівник контрольного підрозділу Держкомзему також зазначив, що окремі науково-дослідні роботи хоча й виконані відповідно до планів, але їхня науковість викликає великі сумніви.

Мали місце і факти, коли бюджетні кошти спрямовувалися не відповідним підприємствам Держкомзему, які мали науковий потенціал, а приватним структурам, які були пов'язані з керівниками Держкомзему. Така ситуація значно впливала на відтік професійних кадрів із державних підприємств, через що профільні інститути перетворилися у виробничі підрозділи, виконуючи незначні замовлення по виготовленню, скажімо, технічної документації. Така ситуація тривала протягом 5-7 років.

Як приклад: ТОВ «Земельна біржа України», засновником і директором якого був Микола Дмитрович Миколюк, але за дивним збігом обставин 12 листопада 2007 року його було призначено радником голови Держземагентства. Основне статутне завдання цього товариства - купівля та продаж власного нерухомого майна. З 22 листопада по 12 грудня це ТОВ укладає з Держкомземом одразу сім договорів на виконання науково-дослідних робіт. За неповний місяць воно освоїло 624 тис. гривень. Що цікаво, зауважив Леонід Івашко, деякі роботи йому вдалося виконувати протягом одного дня! Одна з них - розробка процедурно-правового забезпечення обороту земель сільськогосподарського призначення, але з зауваженням - «за умови скасування мораторію на відчуження землі». Тобто вже тоді люди стратегічно дивилися на «перспективу» і розробили процедурно-правове забезпечення. 12 грудня було укладено договір з Держземагентством і того ж дня (!) було прийнято звіт про виконання науково-дослідних робіт загальною вартістю 207 тис. грн. Причому колишній голова Держземагентства підписував акт-приймання без жодної візи відповідальних виконавців! Досі ми не можемо знайти результати цих «наукових» праць, - зізнався Леонід Івашко.

Підбиваючи підсумок, він зауважив, це була комплексна проблема. Вона утворювалася на всіх етапах планування і виконання науково-дослідних робіт. За нашими оцінками, 50%, або більше 5 млн грн використано неефективно. Свою правову оцінку надасть Генеральна прокуратура України, якій ми направимо всі матеріали за результатами нашої перевірки.

Торкаючись діяльності ДП «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», його директор Світлана Бесараб зазначила, що інститут набув статусу науково-дослідного у 1989 році. Колись це був досить потужний науковий заклад з відомими вченими-практиками. Його відділами керували переважно кандидати та доктори наук. Інститут мав свої філіали. На сьогодні у ньому залишилося лише 3 кандидати наук. Усі найважливіші роботи із землеустрою виконувалися інститутом ще у радянські часи! На превеликий жаль, наукова діяльність в інституті нині відсутня повністю. Зараз наше найголовніше завдання і наша пріоритетна мета - відновлення роботи Вченої ради інституту, відновлення наукової роботи, - зазначила Світлана Бесараб.

Учасники зустрічі відповіли на запитання журналістів.